виховання та самовиховання волі реферат

виховання та самовиховання волі реферат

Завдання виховання і самовиховання волі. Своєрідність активності особистості втілюється у вольових якостях особистості. Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою. Більшість вчених поділяють вольові якості особистості на дві великі групи: базальні та системні вольові якості. Базальні якості. Такі вольові якості як енергійність, терплячість, витримку та сміливість, відносять до базальних (первинних) якостей особистості. Функціональні прояви цих якосте

Предмет дослідження – моральне виховання та самовиховання підлітків. Мета дослідження – розкрити особливості морального виховання та самовиховання підлітків. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати ідеї видатних педагогів та психологів про роль морального виховання. 2. Розкрити сутність понять морального виховання та самовиховання.  2. Вміти: виховувати в собі волю і мужність, твердий характер, доброту і вимогливість, здатність не піддаватися спокусі, наживі, курінню, вживанню спиртного і наркотиків. 3. Любити: батьківщину, людей здатних своєю працею віддано служити народу і тримати своє слово. 4. Дружити: з дітьми усіх національностей вірно і віддано, бути принциповим і чистим у дружбі.

Виховання волі — це, власне, процес виховання особистості загалом, а не певної якості. Вихідними положеннями виховання волі підростаючого покоління: правильне поєднання свідомого переконування з вимогливістю до поведінки людини; забезпечення реального впливу вимог на життєві взаємини особистості з оточенням, а також на її ставлення до самої себе; поєднання свідомого переконування з організацією практичного досвіду здійснення особистістю вольових дій і вчинків.  Важливою умовою розвитку волі є інтерес до самовиховання волі. Існує чимало способів виховання вольової регуляції поведінки особистості в ситуаціях повсякденного життя.

самовиховання - це свідома, цілеспрямована самостійна діяльність, яка веде до якомога повнішої реалізації, розвитку і вдосконалення особистості. Власна діяльність дитини по саморозвитку є необхідною умовою виховного процесу. "Ніхто не зможе виховати людину, якщо він сам себе не виховує" (В. Сухомлинський). Завдання шкільного виховання - розбудити внутрішні сили учня і направити їх на саморозвиток, керувати самовихованням учнів. Для вирішення цих завдань використовуються такі засоби: повідомлення знань про розвиток і самовихованні, організація колективного та індивідуального діяльност

Самовиховання і перевиховання. Реферат. На главную. Народна педагогіка.  Самовиховання супроводить людину все її життя. До нього залучають дитину змалку, дбаючи про формування в неї потреби в самовихованні через вироблення самосвідомості, гартування волі, прищеплення позитивних ідеалів, прагнення до самостійності, до соціально цінних видів діяльності, до ініціативності, виконання громадських обов'язків. Форми самоудосконалення в народній педагогіці узгоджуються з віковим та індивідуальним розвитком особистості.

Самовиховання і перевиховання особистості. Самовиховання - усвідомлена, цілеспрямована діяльність людини, спрямована на саморозвиток, самоосвіта, вдосконалення позитивних і подолання негативних особистісних якостей. Компонентами самовиховання є самопізнання, самоаналіз, самооцінка, самозвіт і самоконтроль. Прийомами самовиховання служать самонаказ, самоободреніе, самонавіювання, самоодобрение, самопоощреніе, самопокарання.  Перевиховувати набагато складніше, ніж виховувати, бо доводиться ламати сформовані погляди, звички, риси характеру і формувати нові, відмінні від колишніх, незвичні для виховуваних. Важко перевиховувати, якщо негативні риси придбали стійкий характер.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних. Передусім самовиховання потребує від людини знання себе, вміння оцінювати власні позитивні й негативні риси.  Моральне виховання та самовиховання підлітків. Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2013 в 13:00, курсовая работа. Описание работы. Моральне виховання особистості має на меті формування моральної вихованості, яка передбачає систему моральних знань, умінь, навичок, переконань, поглядів та норм. Формування моральної свідомості підлітка є однією з головних проблем морального виховання, оскільки підлітковий вік є періодом посиленого розвитку моральних почуттів.

Виховання волі - це, власне, процес виховання особистості загалом, а не певної якості. Вихідними положеннями виховання волі підростаючого покоління є: 1) правильне поєднання свідомого переконування з вимогливістю до поведінки людини; 2) забезпечення реального впливу вимог на життєві взаємини особистості з усіма навколо, а також на її ставлення до самої себе; 3) поєднання свідомого переконування з організацією практичного досвіду здійснення особистістю вольових дій і вчинків. Позитивне значення для виховання волі мають цілеспрямовані вправи, пов'язані зі свідомим прагненням особистості нав

Проблеми морального виховання й самовиховання. в педагогічній спадщині відродження та просвітництва. Значний крок уперед у розвитку уявлень про суть, мету, принципи й методи морального виховання та самовиховання був зроблений рядом представників педагогічної думки. Визначне місце серед них посідає Я. А. Коменський (1592— 1670). Великий чеський педагог і мислитель належить до тієї історичної епохи, в межах якої відбувався докорінний перелом всіх соціальних і духовних установлень середньовіччя. У всі сфери життя суспільства активно проникав буржуазний устрій. Коменський перший із діячів Відродже

Виховання волі - це, власне, процес виховання особистості загалом, а не певної якості. Вихідними положеннями виховання волі підростаючого покоління є: 1) правильне поєднання свідомого переконування з вимогливістю до поведінки людини; 2) забезпечення реального впливу вимог на життєві взаємини особистості з усіма навколо, а також на її ставлення до самої себе; 3) поєднання свідомого переконування з організацією практичного досвіду здійснення особистістю вольових дій і вчинків. Позитивне значення для виховання волі мають цілеспрямовані вправи, пов'язані зі свідомим прагненням особистості нав

Узнать цену реферата по вашей теме. Проблема самовиховання. Зміст 1. Психолого-педагогічні особливості самовиховання молодшихшколярів 2. Методичні основи організаціїсамовиховання школярів 3. Розробити правила керівництва самовиховання молодшихшколярів 4. Дібрати матеріал з досвіду роботи вчителів з організаціїсамовиховання учнів початкових класів Список використаної літератури. 1.Психолого-педагогічні особливості самовиховання молодших школярів Виховання йсамовиховання — дві сторони єдиного процесу формування особистості.

Виховання та самовиховання дитини і підлітка як системний цілеспрямований процес формування та само формування особистості здійснюється за допомогою методів виховання та самовиховання. Поняття "метод " (від грецьк. metodos - шлях дослідження, пізнання) означає спосіб теоретичного і практичного освоєння дійсності. їхня ж сукупність означується поняттям методологія.Методи

Щодо шляхів виховання волі дітей, то вчений особливо підкреслював важливість колективного способу їх життя у дошкільній установі. “Тут вперше систематично формується воля дитини саме тому, що суспільна, колективна ситуація розвитку дозволяє впливати на дитину волею інших і стимулювати її власну волю організацією її впливу на інших у процесі колективної гри і спільного життя та діяльності дітей у дитячому садку” [1, 99]. Розвиток правил колективної поведінки і звичок такої поведінки формує у дитини усвідомлення необхідності діяти відповідно до цих правил, оцінювати власну поведінку з точки зору

Реферат: Проблеми морального виховання й самовиховання. Реферат на тему: Проблеми морального виховання й самовиховання. в педагогічній спадщині відродження та просвітництва.  Стара система виховання, яку Коменський кардинально реформував, виходила з положення про вирішальну роль у формуванні особистості зовнішніх обставин. Інакше кажучи, воля, активність, розумовий потенціал особистості підлягали законам зазначених обставин. За Коменський же, виховний процес неможливий без урахування волі й діяльності вихованця як складових даного процесу. В дусі гуманістичних ідей Відродження Коменський проголошує природну рівність людей.

Самовиховання і перевиховання. Реферат. На главную. Народна педагогіка.  Самовиховання супроводить людину все її життя. До нього залучають дитину змалку, дбаючи про формування в неї потреби в самовихованні через вироблення самосвідомості, гартування волі, прищеплення позитивних ідеалів, прагнення до самостійності, до соціально цінних видів діяльності, до ініціативності, виконання громадських обов'язків. Форми самоудосконалення в народній педагогіці узгоджуються з віковим та індивідуальним розвитком особистості.

принцип єдності виховання та самовиховання; принцип цілеспрямованості, ціннісної орієнтації виховання та самовиховання; принцип демократичності самовиховання, виховання стійкої громадської позиції та гуманістичної моралі, формування активної життєвої позиції; принцип єдності самовиховання та наукового світосприйняття; принцип самовиховання з позицій військового товариства  значний рівень розвитку волі, навичок і умінь самоконтролю та вольового саморегулювання, які надають цілеспрямованість самовихованню; знання теоретичних основ самовиховання та володіння методикою самовдосконалення; свідома настанова на гармонійне і різнобічне самовиховання

Проблеми морального виховання й самовиховання. в педагогічній спадщині відродження та просвітництва. Значний крок уперед у розвитку уявлень про суть, мету, принципи й методи морального виховання та самовиховання був зроблений рядом представників педагогічної думки. Визначне місце серед них посідає Я. А. Коменський (1592— 1670). Великий чеський педагог і мислитель належить до тієї історичної епохи, в межах якої відбувався докорінний перелом всіх соціальних і духовних установлень середньовіччя. У всі сфери життя суспільства активно проникав буржуазний устрій. Коменський перший із діячів Відродже

курсовій роботі ми розглянули основні методи та шляхи виховання характеру людини. Розглянули практичні аспекти виховання волі та характеру, побачили який вплив має характер на поведінку людини. Список використаної літератури. 1. Основи психологічних знань. Учебн. Пособ. / Г.В. Щецин, - 1985р. 2. Психологія підр.

Крiм того, тiльки шляхом самовиховання самовиховання виробляються такi цiннi особовi якостi як сила волi, мужнiсть, наполегливiсть, терпiння, упевненiсть в своїх силах i т. д.  робота по етичному вихованню вчаться результативна при системному пiдходi, що припускає педагогiчну дiагностику; використовування рiзноманiтних методiв виховання; включення вихованця в соцiальнi i всерединi колективнi вiдносини; iнтенсивне залучення до дiяльностi з урахуванням позитивних якостей i здiбностей, що є у нього; формування об'єктивної самооцiнки; навчання методицi самостимуляцiї позитивної поведiнки (самонавiяння, самосхвалення, самоосуд).

Самовиховання — це цілеспрямована свідома, систематична діяльність особистості з метою вироблення в собі бажаних духовних, інтелектуальних, моральних, естетичним фізичних та інших позитивних рис й усунення негативних. Головною метою самовиховання на сучасному етапі є досягнення вихованцем згоди із самим собою, пошуку смислу життя, самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей та активне самоутвердження у суспільному житті. Пошук смислу життя — це відповідальний етап у розвитку та становленні особистості, коли відбувається формування і розвиток особистісних ціннісних орієнтацій, їх

2.2. Самовиховання та саморегулювання особистості. 2.3. Розвиток самовиховання особистості в історичному аспекті. 2.4. Феномени «самовиховання» і «самовдосконалення» в українській народній педагогіці. 2.1. Сутність особистості.  Фізіологічною основою самовиховання є саморегуляція вищої нервової діяльності. Вища нервова діяльність людини є найдосконалішою з усіх відомих самонастроюваних та саморегульованих систем. Психологічною основою самовиховання є збалансування (в інтересах людини та навколишнього середовища) процесів збудження і гальмування.

Суть, умови, етапи і прийоми самовиховання - Суть процесу виховання - Теорія і методика виховного процесу - Основи педагогіки - ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА - Основні категорії й актуальні методологічні проблеми сучасної психології, проаналізовано психологічні закономірності пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери особистості та функції спілкування, охарактеризовано темперамент, характер, здібності індивідуальності. Основні закономірності цілісного педагогічного процесу, актуальні проблеми дидактики і теорії виховання

Виховання та самовиховання дитини і підлітка як системний цілеспрямований процес формування та само формування особистості здійснюється за допомогою методів виховання та самовиховання. Поняття "метод " (від грецьк. metodos - шлях дослідження, пізнання) означає спосіб теоретичного і практичного освоєння дійсності. їхня ж сукупність означується поняттям методологія.Методи

Самовиховання - це вищий етап навчально-виховного процесу, що здійснюється в цілеспрямованій роботі людини над власним розвитком і самовдосконаленням. Справжнім вихованням, є те, що спонукає школярів до самовиховання. Тому ефективність педагогічної системи пов'язують з тим, наскільки зовнішній виховний вплив і самовиховання стають невід'ємними частинами єдиного процесу формування особистості. Досліджуючи процес самовиховання, можна виділити найважливіші його складові компоненти: самопізнання, самооцінка, самоконтроль, воля, самоповага. Самопізнання - це одна з найнеобхідніших психоло

Щодо шляхів виховання волі дітей, то вчений особливо підкреслював важливість колективного способу їх життя у дошкільній установі. “Тут вперше систематично формується воля дитини саме тому, що суспільна, колективна ситуація розвитку дозволяє впливати на дитину волею інших і стимулювати її власну волю організацією її впливу на інших у процесі колективної гри і спільного життя та діяльності дітей у дитячому садку” [1, 99]. Розвиток правил колективної поведінки і звичок такої поведінки формує у дитини усвідомлення необхідності діяти відповідно до цих правил, оцінювати власну поведінку з точки зору

Виховання — соціально і педагогічно організований процес формування людини як особистості. Суспільство як соціальне об'єднання людей може функціонувати і розвиватися лише за цілеспрямованої, систематичної та організованої роботи з виховання кожної особистості. Зупинення цього процесу — катастрофа для суспільства, внаслідок якої людина не змогла б піднятися до рівня особистості. Ще Я.-А. Коменський зауважував, що зневага до виховання є кроком до загибелі людей, сімей, держав і всього світу.  Управління процесом виховання — діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на вихованців.

"Тому школення волi й виховання характерiв уважаю справою незвичайно! ваги, чи не важшшою вiд навчання", — пiдкреслював Р. Бшинський [2, 178]. Проблема виховання характеру в мiжвоенний перiод постала як певне соцiальне замовлення, як необхвдшсть бачити потреби наци в цей юторичний момент.  Реферат С. Балея спричинив широку наукову дискусiю серед учасникш конгресу.  С. Балей вважае, що лише тд впливом виховання та самовиховання людина може виробити в собi принципи, яким будуть тдпорядковуватися ïï бажання. Автор розумiе характер як здатнють до самоконтролю.

· Виховання через самовиховання – спрямованість виховного процесу, результатом якого повинно бути усвідомлення вихованцем необхідності самовиховання як головного фактора розвитку, реалізації особистості, а також систематичної і цілеспрямованої діяльності людини орієнтованої на формування і розвиток позитивних якостей, на її самореалізацію, самоактуалізацію.  Самовиховання – свідома, цілеспрямована та самостійна діяльність особистості, що виникає в результаті її взаємодії з середовищем і впливає на її розвиток та вдосконалення. Активізація самовиховання прискорює процеси переходу зовнішніх вимог до особистості у внутрішні регулятори її поведінки та діяльності.

Виховання й самовиховання - дві сторони єдиного процесу формування особистості. Під самовихованням розуміється свідома, цілеспрямована й самостійна діяльність, що виникає в результаті активної взаємодії особистості із середовищем, що впливає на розвиток і вдосконалювання особистості.  Самовиховання - це вищий етап навчально-виховного процесу, що здійснюється в цілеспрямованій роботі людини над власним розвитком і самовдосконаленням. Справжнім вихованням, є те, що спонукає школярів до самовиховання.  У самовихованні дитячої волі вихователі повинні вміти правильно визначати ступінь вольового напруження для кожного учня у будь-якій його справі.

Організація процесу самовиховання - Реферат. Категорія: Реферати. Розділ: Педагогіка.  Водночас нерідко трапляється, що виховання та освіта "являють собою запеклу боротьбу проти природного творчого саморозвитку людини і намагаються втиснути її в заздалегідь приготовлені рамки, вести за шаблоном, уторованою стежкою, причому в умовах загальної насильницької постановки виховання все йдеться про самодіяльність.  Зокрема, вони зазначають: якщо рефлексивні процеси незалежні від волі суб"єкта, то їх можна розглядати як психологічні механізми самовиховання. Однак ми не зовсім розділяємо такі погляди.